Казкотерапія – це терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть виявитися потенційні риси особистості, щось нереалізоване; може матеріалізуватися мрія; а головне – виникає відчуття захищеності та смак таємниці. 

Казкотерапія – це процес утворення зв’язку між казковими подіями та поведінкою в реальному житті, це процес перенесення казкових смислів у реальність.

Казка є одним із інструментів педагога, бібліотекаря, психолога, батьків, за допомогою якого вони можуть спілкуватися з дітьми їхньою мовою. Насамперед, це потрібно дорослим.

Сьогодні казкотерапія синтезує багато досягнень психології, педагогіки, філософії – усе це подається в казковій формі, у формі метафори. В сучасній казкотерапія використовуються різні психотехнічні прийоми: аналіз, розповідь, створення, переписування, лялькотерапія, імідж терапія, малювання, психодинамічні медитації, постановка казок.