Мій Дон Кіхот людина, яка начиталася романів про лицарів, їхні подвиги і прекрасних дам. Злегка зійшовши з розуму саме через ці книги, мій Дон Кіхот надягає збрую, шолом, які дісталися йому від предків, називає свого старого коня Росінантом, вибирає своєю дамою серця якусь Дульсінею Тобоську і, як щирий лицар, їде верхи на своїй шкапі назустріч пригодам.
Кожна людина в побуті, на роботі, на природі може потрапити в такі ситуації, для яких притаманна новизна, несподіваність, тривалість та інтенсивність впливу несприятливих факторів навколишнього середовища, а іноді наявність загрози самому життю. Людина опиняється в екстремальних ситуаціях з різних причин, але частіше за все це відбувається з власної вини - як результат відсутності досвіду безпечної поведінки в природному та соціальному середовищі або зневага до норм, правил безпеки, непередбачливості або легковажності.
Дуже вірно сказав хтось, що книга ніколи не зрадить і не залишить тебе. Книга — це і мудрий учитель, і щирий друг. У книгах ми знаходимо відповіді на багато питань, що хвилюють нас у житті. Ще багато красивих і високих слів можна сказати про книги і їхню роль у житті людини. Перед вами на уроках світової літератури відкрився великий та незвіданий світ, який ви пізнавали крок за кроком. Ви робили зупинки (читали книги), долали перешкоди (роздумували над прочитаним), захоплювалися розмаїтим світом (ділилися враженнями та емоціями). Настав час підвести підсумки ваших відкриттів.
Крізь щілину між завісою і стіною прорвався маленький, але завзятий і енергійний сонячний промінь. Він швидко знайшов собі жертву – її праве
око. Ось вії заворушились, око відкривається. Вона одразу ж його закриває, бо хоче додивитися сон...
Цей твір дуже вразив мене. В моїй душі спалахнуло почуття жалю. О Джонсі, як ти могла? Ти повинна була перебороти хворобу, адже в тебе ще стільки всього попереду. Ти повинна була боротися, незважаючи на всі життєві обставини і повороти долі. “Ніколи не здавайся!” - ось гасло Життя! Завжди слідуй йому!
