Найбільш оптимальними у процесі формування критичного мислення школярів є методи проблемного навчання: творчого читання, евристичної бесіди та дослідницький.
Будь-який метод, будь-яка використовувана в технології розвитку критичного мислення форма роботи ґрунтується на трьох фазах:
І - виклику (актуалізація знань, пробудження інтересу до теми, визначення мети вивчення конкретного матеріалу);
ІІ - осмислення (осмислення нової інформації, критичне читання і письмо);
ІІІ - рефлексії (узагальнення й оцінка інформації, формування власної думки, окреслення напрямків подальшого засвоєння теми).
Досвід показує, що для дітей основної школи цікавим є такий вид діяльності як переосмислення інформації через графічні схеми і таблиці. З-поміж різноманітних графічних способів опрацювання матеріалу учнів приваблюють кластери. Слово «кластер» походить з англійської мови ( cluster – пучок, рій, скупчення).
Кластер – виділення смислових одиниць тексту та їх графічне оформлення у формі пучка. Кластер включає ключові слова, ідеї, подані у логічній послідовності текстових суб’єктів, котрі створюють цілісну і наочну картину. Метод «кластера» дозволяє представити на уроці великий обсяг інформації в структурованому і систематизованому вигляді, виявити ключові слова теми. Таким чином підвищується мотивація, адже самі ідеї дітьми сприймаються легше. Вважаю, що людині потрібні графічні образи, тому що мозок краще запам’ятовує моделі. Представлення учнями інформації у формі кластера сприяє творчій обробці, а тому забезпечує засвоєння ії на рівні розуміння. Кластери дозволяють розвивати мислення, робити його більш гнучким, позбавлятися стереотипів, догматичне мислення перетворювати в критичне. Важливо і те, що через побудову кластерів виявляємо систему ключових слів, які можуть бути використані для пошуку інформації в інтернеті, а також для визначення головних напрямів учнівських досліджень, вибору тем для проектних робіт. Створення кластерів сприймається школярами як творча робота, у якій є можливою реалізація власного бачення проблеми, власний підхід, варіативність як засіб самореалізації, самоутвердження.
Можливість індивідуальної, парної, групової і колективної роботи створює психологічний комфорт у навчальному процесі.
Кластери можуть мати багато розгалужень, тому важливо вчасно зупинитися на необхідному рівні деталізації.
Застосовую кластер на усіх етапах уроку:
- на стадії виклику - для систематизації того, що дітям відомо і визначення прогалин у знаннях;
- на стадії осмислення кластер дозволяє фіксувати фрагменти нової інформації;
- на стадії рефлексії поняття групуються і між ними встановлюються логічні зв’язки.
Правила створення кластера
1. Посередині чистого листка (класної дошки), документу Word, слайді Power
Point записуємо ключове слово чи речення теми.
2. Кругом нього - слова чи речення, що доповнюють тему.
3. Довкола записаних слів з’являються «супутники» і встановлюються нові логічні
зв’язки.
4. Записуємо стільки ідей, скільки їх називають діти.
Внаслідок цього з’являється структура, яка графічно відображає послідовність процесу мислення, визначає інформаційне поле заданої теми. З-поміж великого розмаїття кластерів найбільш прийнятними на уроках світової літератури вважаю такі види кластера як класичний кластер, зворотній кластер, кластер-образ, предметний кластер, паперовий кластер, кластер з нумерацією слів, мультимедійний кластер з візуальними, аудіо та відео ефектами.
Метод кластера застосовую на заняттях зарубіжної літератури для інтерпретації:
а) будь-яких елементів літературного твору (фрагменти, сцени, мотиви, персонажі, символи, тропи тощо, навіть окремі речення та слова), співвіднесені з відповідним контекстом твору або позатекстовою ситуацією;
б) літературного твору як певної цілісності;
в) літературної цілісності вищого порядку, ніж літературний твір, наприклад, творчості письменника, літературної школи, літературного напряму, літературного періоду.
Оскільки, діапазон матеріалу для створення кластера дуже широкий, вважаю цей метод ефективним на різних етапах вивчення художнього твору, починаючи від епохи, в яку він був створений, і завершуючи найменшими художніми деталями тексту.
На етапі рефлексії відбувається наповнення кластера новою інформацією і виправлення невірних варіантів. Дуже важливою частиною є презентація нових кластерів. Головним завданням цієї роботи є не тільки систематизація матеріалу, але й встановлення причинно-наслідкових зв’язків між «пучками» кластера, які можуть мати дуже цікаві розгалуження.
Використання на уроці ІКТ дозволяє значно розширити дидактичні можливості методу «кластер». Вважаю, що створення школярами мультимедійних презентацій теж є своєрідним кластером, оскільки задана тема розбивається на слайди, які, у свою чергу, мають ширше інформаційне наповнення. Те ж саме можна сказати і про проекти.
Вважаю метод кластера прийнятним і як форму виконання домашнього завдання, адже для кращого запам’ятовування і представлення домашньої роботи учні мають можливість укласти опрацьований матеріал у певну схему.
Окрім того, це пробуджує творчий потенціал школярів, бо схема може мати як найпростіший графічний вигляд, так і оригінальну форму представлення через певні предмети, образи тощо.
Складання кластерів школярі сприймають позитивно і при цьому показують вищий рівень засвоєння навчального матеріалу, аніж при вивченні тексту з використанням інших форм, зокрема, складання плану, тез, конспекту тощо.
Вважаю, що розбивка на кластери формує вміння варіативно мислити, встановлювати логічні зв’язки між поняттями, допомагає вільно і відкрито висловлювати думки з будь-якої теми.
Через застосування методу кластера формую у школярів надпредметні уміння, які проявляються під час занять з інших предметів, у позакласній діяльності, у різних
життєвих ситуаціях.
Серед важливих умінь виділяю такі:
- уміння працювати в групах;
- графічно оформити текстовий матеріал;
- творчо інтерпретувати наявну інформацію;
- розподілити матеріал за ступенем новизни і значимості;
- узагальнити здобуті знання; формувати культуру читання.
Вважаю, уроки зарубіжної літератури, побудовані на засадах критичного мислення, дозволяють вирішувати завдання сучасного підходу до навчання та виховання учнів, а саме - ставити запитання, направляти увагу школярів у конкретне русло, самостійно робити висновки та знаходити рішення, співпрацювати в колективі. У школярів формується внутрішня потреба передавати власне бачення світу, мати особисту позицію, вміти її відстоювати. Сучасні учні з цікавістю беруться за такий вид навчальної діяльності як створення кластера, який дає їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, вимагає розумового напруження, винахідливості та творчості. Участь кожної дитини у трьох видах діяльності (думаю, пишу, проговорюю) забезпечує внутрішню обробку інформації. Ці фактори сприяють засвоєнню нового матеріалу на рівні розуміння і осмислення, розвитку навчально-пізнавальної мотивації і активності. І найголовніше – учні набувають досвіду самостійного здобування знань, що є вкрай необхідним для подальшої самореалізації особистості.
ЛІТЕРАТУРА
- Богосвятська А. Імідж сучасного уроку світової літератури // Всесвітня література і культура в навчальних закладах України. – 2012. - №1. – С.16-21.
- Богосвятська А. Методичні прийоми технології розвитку критичного мислення учнів через читання та письмо // Зарубіжна література в школах України. – 2013. - № 10. - С.20-25.
- Богосвятська А. Технологія проблемного навчання і мислення на уроках літератури // Зарубіжна література в школах України. – 2013. - №6. – С.28-32.
- Вукіна Н., Дементієвська Н. Критичне мислення: як цього навчати. – Х.: Основа, 2007.
- Каптелова Н. Кластер как средство формирования информационно-коммуникативной компетентности школьников. – natcap56@bk.ru.
- Наволокова Н. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. - Х.: Основа, 2012.
- Нечволод Л. Сучасний словник іншомовних слів. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007.
- Мірошниченко Л. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник. – К.: Вища школа, 2007.
11. Пометун О., Пироженко О. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. – К., 2002.
- Сучасний урок: Панорама методичних ідей:наукове видання / Упоряд. Харківська Н. – Х.: Основа, 2004.
- Терно С. Критичне мислення: чергова мода чи нагальна проблема ? // Історія в школах України. - 2007. - №4. – С.18-19.
- Технології розвитку критичного мислення школярів / Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д. – К.: Плеяда, 2006.
- Тюмакова О. Метод кластера в технологи развития критического мышления на уроках истории и обществознания. - http://nsportal.ru/tyumakova-olga-nikolaevna.
- Хроменко І. Використання технології розвитку критичного мислення на уроках світової літератури // Зарубіжна література в школах України. - 2011. - №6. – С.34-40.
| 