Казкотерапія – це терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть виявитися потенційні риси особистості, щось нереалізоване; може матеріалізуватися мрія; а головне – виникає відчуття захищеності та смак таємниці.
Казкотерапія – це процес утворення зв’язку між казковими подіями та поведінкою в реальному житті, це процес перенесення казкових смислів у реальність.
Казка є одним із інструментів педагога, бібліотекаря, психолога, батьків, за допомогою якого вони можуть спілкуватися з дітьми їхньою мовою. Насамперед, це потрібно дорослим.
Сьогодні казкотерапія синтезує багато досягнень психології, педагогіки, філософії – усе це подається в казковій формі, у формі метафори. В сучасній казкотерапія використовуються різні психотехнічні прийоми: аналіз, розповідь, створення, переписування, лялькотерапія, імідж терапія, малювання, психодинамічні медитації, постановка казок.
У статті розглядаються особливості застосування бібліотерапевтичного спілкування з учнями у позакласній роботі, під час якого формується ставлення дитини до навколишньої дійсності, її громадянська позиція, виховується дитяча особистість. Презентуються програми такого спілкування: з учнями 2 – 4 класів – «Диво казки», з учнями 5 – 6 класів – «Уроки фантазії». Зазначається роль педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського у розробці даних програм, впровадження яких сприяє зміцненню духовного здоров’я учнів, розкриттю їх творчого потенціалу, який має кожна дитина і який необхідно побачити і розкрити.
У відкритому та демократичному суспільстві вміння критично мислити є визначальним. Критичне мислення включає сприйняття ідей та аналіз висновків з них, їх коректний скептицизм, зіставлення їх із протилежними точками зору, розробку системи доказів на підтримку відповідної точки зору та обрання позиції, заснованої на цих доказах. Критичне мислення є складним процесом творчої інтеграції джерел, переоцінки та перебудови понять та інформації. Воно є активним та інтерактивним процесом пізнання, що відбувається водночас на багатьох рівнях. Критичне мислення є складним ментальним процесом, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення.
Критичне мислення, тобто творче, допомагає людині визначити власні пріоритети в особистому і професійному житті, передбачає прийняття індивідуальної відповідальності за зроблений вибір, підвищує рівень індивідуальної культури роботи з інформацією, формує вміння аналізувати й робити самостійні висновки, прогнозувати наслідки своїх рішень і відповідати за них, дозволяє розвивати культуру діалогу в спільній діяльності.
Серед ключових компетентностей, які необхідні людині для успішного повноцінного життя, особливе місце займає уміння вчитися [1]. Численні дослідження свідчать, що формування уміння вчитися передбачає цілеспрямовану спеціальну роботу у цьому напрямі усіх ланок школи, оскільки за інших умов розвивається недостатньо. Засобом такої співпраці, а отже і засобом формування вміння вчитися є навчальний діалог.
Найбільш оптимальними у процесі формування критичного мислення школярів є методи проблемного навчання: творчого читання, евристичної бесіди та дослідницький.
Будь-який метод, будь-яка використовувана в технології розвитку критичного мислення форма роботи ґрунтується на трьох фазах:
І - виклику (актуалізація знань, пробудження інтересу до теми, визначення мети вивчення конкретного матеріалу);
ІІ - осмислення (осмислення нової інформації, критичне читання і письмо);
ІІІ - рефлексії (узагальнення й оцінка інформації, формування власної думки, окреслення напрямків подальшого засвоєння теми).
У відкритому та демократичному суспільстві вміння критично мислити є визначальним. Критичне мислення включає сприйняття ідей та аналіз висновків з них, їх коректний скептицизм, зіставлення їх із протилежними точками зору, розробку системи доказів на підтримку відповідної точки зору та обрання позиції, заснованої на цих доказах. Критичне мислення є складним процесом творчої інтеграції джерел, переоцінки та перебудови понять та інформації. Воно є активним та інтерактивним процесом пізнання, що відбувається водночас на багатьох рівнях. Критичне мислення є складним ментальним процесом, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення.
Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам.
Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:
створення позитивного настрою для навчання;
відчуття рівного серед рівних;
забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей;
